Марианна Веревкина. Автопортрет

Аскона – притулисько Маріанни Верьовкіної

Колишнє рибальське селище, а тепер курортне містечко Аскона отримало міжнародну популярність не тільки завдяки нудистам – колоністам. В якості творчої резиденції Аскону обрала російська художниця Маріанна Верьовкіна, яка теж відвідувала «Monte Verità».

Маріанна Верьовкіна (1860-1938) не надто відома на території пострадянського простору. Тим часом, художниця перебувала у витоків створення європейського експресіонізму.

Маріанна Верьовкіна – російський Рембрандт

В юності вчителями Маріанни були Василь Полєнов та Ілля Рєпін. На початку творчого шляху Маріанни, Ілля Юхимович називав ученицю “російський Рембрандт”. У подальшому погляди вчителя та учениці на мистецтво розійшлися.

З 1896 року мюнхенський салон Верьовкіної відвідували: І.Грабарь, В.Кандинський, В.Сєров, С.Дягілєв, Д.Бурлюк, П.Клее. Чимало творчих і фізичних сил Маріанна вклала у становлення художника Олексія Явленського – цивільного чоловіка. Після майже тридцяти років спільного життя Явленський піде від Маріанни.

Подружня зрада Олексія Явленского

Ще задовго до остаточного розриву Явленський зрадить Маріанні з її ж власною служницею (Оленою Незнакомовою). При цьому Явленський залишиться далі жити у Маріанни. Заради дотримання пристойності дитину від кухарки називали племінником.

Щоденник Маріанни Верьовкіної

У 1901 році в особистому щоденнику Маріанна записала:

“Якби Lulu хотів любити мене … Я ображена ним. Які зусилля я зробила, щоб знову прив’язатися до нього, щоб забути в його обіймах горе». (Лулу – скорочене прізвисько Явленського). «Якщо Л. став художником, яким я його уявляла собі, то цим він зобов’язаний мені”.

Запис у щоденнику за 1904 рік:

“Л. – послужливий кавалер моїх служниць. Я знаю, що чоловік, якого я кохаю, на кухні, а служниці ненавидять мене, як часто ненавидять тих, кому зобов’язані всім. Мені ж – грубості і рахунки, які я повинна сплатити. Зате щоразу Л. супроводжує куховарку на базар, щоб нести її кошики, знаходячи, що шість фунтів м’яса для неї – непосильна ноша”.

На початку Першої світової війни Верьовкіну, як російську піддану висилають з Німеччини. Маріанна разом з Явленським, служницею і дитиною – “племінником” оселяються у Швейцарії.

Музей Маріанни Верьовкіної в Асконі

У 1922 році Маріанна в містечку Аскона, за підтримки громади міста, створює комунальний музей. У наш час це музей сучасного мистецтва (Museo communale d’arte moderna) з унікальними фондами.

Більшу частину власних картин Маріанна подарувала місту. Також переконала друзів художників: Олексія Явленського, Пауля Клеє, Артура Сігала, Альфреда Кубіна та інших презентувати музею по одній картині. Письменник і нобелівський лауреат Герман Гессе подарував кілька акварелей.

Через рік після смерті Маріанни, у 1939 році в Асконі створили фонд імені Marianne Werefkin (скорочено FMW). В експозицію включено 90 картин, 170 ескізів, а також особистий архів (листи і щоденники) художниці.