Salvator Mundi. Leonardo da Vinci

Шлях “Спасителя”: від російського олігарха до арабських шейхів

Нещодавно піар-служба Лувру повідомила, що до 500-ї річниці смерті Леонардо да Вінчі, 24 жовтня 2019 року відкриється грандіозна ретроспектива робіт великого флорентійця. Експозиція триватиме в залі “Наполеона” до 24 лютого 2020 року. Очікується, що буде представлена також картина “Спаситель світу”, що належить Лувру в Абу-Дабі.

До речі, у цієї картини дуже незвичайний і заплутаний провенанс. Сюжет гідний детектива Йена Пірса. Вважається, що “Спаситель” придбаний Департаментом культури і туризму Абу-Дабі 15 листопада 2017 року на аукціоні Christie’s в Нью-Йорку за $ 450,3 млн. Продавець – російський бізнесмен Дмитро Риболовлєв, йому картина чотирма роками раніше обійшлася у $127,5 мільйонів.

Передбачається, що Леонардо написав «Спасителя» в проміжку часу між 1506 і 1513 роками. Перша письмова згадка про Спасителя Леонардо виявлена в архіві XVII століття – це детальний перелік колекції короля Англії, Шотландії та Ірландії Карла I. Через сто років картину придбав бастард герцога Бекінгема. Надалі сліди картини губляться до 1900 року.

На початку XX століття авторство і походження «Спасителя» вже забуті. Лик Христа неодноразово реставрується, причому невміло: обличчя і волосся перефарбовуються. Також невідомим художником промальовуються вуса і борода. У 1958 році картину продають на аукціоні Sotheby’s за смішні 45 фунтів стерлінгів. Власники впевнені, що картина – “слабка” копія Леонардо.

Раптом, у 2005 році американські дилери перекуповують картину в одному з маєтків США і заявляють світові про забуту роботу Леонардо. Через 6 років відреставрованого “Спасителя”, після багаторазових атрибуцій, колегіально визнають оригіналом і експонують в Національній галереї Лондона. Серед найбільш авторитетних експертів, які підтвердили автентичність картини – професор історії мистецтв Оксфордського університету Мартін Кемп. Однак, деякі мистецтвознавці вважають, що ця робота не Леонардо Да Вінчі …

До того ж, в інтернет-виданні “Гордон” опублікували дослідження американського історика Юрія Фельштінського. Останній, спираючись на отримані документальні докази, стверджує, що продаж “Спасителя світу” на аукціоні Sotheby’s за завищеною ціною, не випадковість. Отже, нібито, Дональд Трамп (через спадкоємного принца Саудівської Аравії) повернув давній борг російському олігархові.

Втім, у зв’язку з нововиявленими обставинами, автором робиться припущення, що і сам Дмитро Риболовлєв – не жертва “підступного” швейцарського арт-дилера Був’є. Ю.Фельштінський наполягає на тому, що Риболовлєв цілеспрямовано скуповував предмети мистецтва за завищеною вартістю і, через швейцарця, “інкогніто інвестував” один мільярд доларів США у створення мережі porto franco.

Що стосується «арабського Лувру», то це черговий амбітний проект шейхів на Близькому Сході. Музей побудований на острові Саадіят (острів щастя), а колекція створена з нуля. За аналогією з французькими колегами, в музеї сформований Комітет закупівель з метою пошуку та придбання шедеврів.

На офіційному відкритті особисто був присутній Президент Франції Е.Макрон. При цьому паризький Louvre за € 1 млрд надав в Louvre Abu Dhabi 600 скульптур і картин на тимчасове експонування. За ліцензійним договором французькі музейники зобов’язуються здійснювати науково-методологічний супровід арабського Лувру протягом наступних тридцяти років! Згадуючи безпрецедентну угоду з Лувром, багато хто забуває сказати, що арабською стороною підписані договори на тимчасове експонування колекцій з ще одинадцятьма французькими музеями.

Читайте також публікацію щодо детективних подій навколо картини Рафаеля Санті «Прекрасна садівниця».