Життя, як в казці

Усім відомий вислів «Жити, як в казці», що має на увазі щасливе, радісне життя прекрасної принцеси, яка обов’язково знаходить свого прекрасного принца. Уважні читачі давно помітили, що багато казок закінчується весіллям, залишаючи осторонь сімейне життя своїх героїв. І, тим не менш, з уривків фраз і виразів все-таки спробуємо відтворити картину казкової родини…

В якості матеріалу візьмемо найпоширеніші твори, добре знайомі (або навіть занадто добре) більшості дітей: це «Білосніжка і сім гномів», «Рапунцель», «Пані-метелиця», «Хлопчик-мізинчик», «Гензель і Гретель», «Стоптані черевички» (брати Грімм), «Попелюшка», «Спляча красуня» і «Червона шапочка» (Шарль Перро), «Дідова дочка і бабина дочка» (укр. нар. казка), «12 місяців» (С.Маршак), «Морозко», «Крихітка-Хаврошечка», «Маша і ведмідь», «Як мужик гусей ділив», «Царівна-жаба» (рос. нар. казки), «Дикі лебеді» і «Русалочка» (Г. К. Андерсен).

У більшості казок проповідується любов між подружжям на все життя (згадаймо «Сплячу красуню»: «І жили вони довго і щасливо до самої смерті»). В інших випадках, коли один з подружжя помирає дуже рано (майже завжди це дружина): наприклад, в казках «Дідова дочка і бабина дочка», «Білосніжка», «Попелюшка», «Морозко», «Дикі лебеді» та ін.,― другий шлюб батька завжди нещасливий, а мачуха є уособленням зла, несправедливості і ненависті.

А найтрагічніше в тому, що чоловік під впливом нової дружини стає безпорадною істотою, котра втратила всяку подібність чоловіка і глави сім’ї та нездатна протистояти підступним планам своєї нової дружини. Так було у «Попелюшці», коли молода дівчина, терплячи образи від мачухи і зведених сестер, не могла поскаржитися навіть батькові, тому що «мачуха так прибрала його до рук, що він тепер на все дивився її очима і, напевно, тільки докорив б дочку за невдячність і непослух». Батько 12 синів і єдиної дочки в казці «Дикі лебеді», повіривши словам нової дружини, не замислюючись, виганяє (!) і синів, і дочку з палацу.

Батько з казки «Морозко» та «Дідова дочка і бабина дочка» слухняно відвозить рідну дочку взимку в ліс на вірну загибель тільки тому, що так сказала нова дружина. У казці «Білосніжка» батько-король, одружившись вдруге, більше взагалі не фігурує в сюжетній лінії, навіть тоді, коли Білосніжка зникає. В інших казках («Русалочка», «Дюймовочка», «Царівна-жаба», «Стоптані черевички», «Червона шапочка») виховує дітей один з батьків.

Також існують казки, в яких сім’я постає в нестандартному форматі: дідусь, бабуся і внучка (напр., «Маша і ведмідь») або онуки (укр. версія казки «Коза-дереза»). В останній казці також дивує, як просто дід виганяє з дому внучку (в укр. версії двох онуків) і бабу тільки тому, що коза (!) пожалілася, що вони її погано пасли.

Як видно, у багатьох популярних сьогодні казках демонструється або неповна сім’я, або нещаслива і негармонійна, в якій чоловік у всьому слухається дружину і абсолютно нездатний захистити власну дочку. А мачуха завжди виявляється жорстокою, злісною й навіть хижою по відношенню до пасербиці і зарозумілою по відношенню до чоловіка.

У тому ж випадку, коли в казці є обидва батьки, і вони уособлюють собою щасливу подружню пару, їхня сім’я зазвичай виявляється дуже бідною, а самі батьки доходять до «крайньої межі». Так, батько і мати в казках «Хлопчик-мізинчик» і «Гензель і Гретель» відводять своїх дітей в ліс тому, що не можуть їх прогодувати.

Молодий чоловік в казці «Рапунцель», злякавшись відьми, слухняно погоджується віддати їй свою новонароджену дочку. Батько в казці «Як мужик гусей ділив», хоч і не позбувається дітей, але все-таки допускає таку ситуацію, коли діти голодують.

Усі ми родом з дитинства. А дитинство, як відомо, неможливе без казки. Саме тому складно переоцінити вплив казки на формування особистості дитини, на формування «казкового ідеалу» її майбутньої сім’ї. Крім того, переконливі висновки відомого американського психоаналітика Еріка Берна про те, що ігри та казки «будучи елементами» її життєвого сценарію, в кінцевому підсумку визначають її долю», змушують замислитися над важливістю вибору казок для читання дітям не тільки в межах окремо взятої родини, але і в масштабі цілої держави.

Можливо, сьогоднішня трагічна статистика, згідно з якою 55% дітей в Україні виростають та виховуються без участі рідного батька, а 54,3% шлюбів в період з 1992 по 2012 рік розпалися протягом перших п’яти років після укладення шлюбу, пов’язана, в тому числі, і з казками, які ми читаємо нашим дітям …

Ось і виходить, що в якомусь сенсі ми живемо, як в казці.