Как строили дома? Древнее поверье

Як будували будинки на Русі: шокуюче давньоруське повір’я

В автобіографічній книзі «Далеке близьке» Ілля Юхимович Рєпін, повертаючись до дитячих спогадів, розповідає про давні повір’я, що існували на Русі. Один із забобонів пов’язаний з будівництвом будинків.

Забобон з дитячих спогадів Іллі Рєпіна

Виявляється здавна теслярів вважали чаклунами. Звичайно ж, всі стикалися зі старослов’янським епосом: казки про мельника, бувальщини про дідька, врешті-решт, розповіді про знахаря-бджоляра. Але щоб теслярів зараховували до нечистої сили?! Чесно кажучи, досить несподіваний поворот у казковому сюжеті.

Події, пов’язані з будівництвом рідної домівки в місті Чугуїв Рєпіним викладаються наступним чином.

“Ми чудово усвідомлювали, що усі ці теслярі — такі чаклуни! З ними біда: скільки вже мaгapичу надано було! Закласти фундамент будинку – мaгapич; затягнути «мaтіцy» [мaтіцa – брус поперек всієї хати, на якому тримається стеля] – мaгapич; крити дах – знов мaгapич. І на все це – “чeтвepтнy” треба брати, на всю артіль”.

Тесляр – чаклун, а будинок закладали на душу

«Боже збав робити не по-їхньому: вони зараз же закладуть будинок на душу того з родини, хто то їм неприємний, і той помре. Вже завжди просять їх щоб закладали будинок на якогось найстарішого діда, якому померти час, – тоді вже воля божа. А то ж бувало так у інших: якщо теслярам не догодили, посваряться з ними, так вони підкладуть під святий кут колоду карт. Тоді піде така чортівня, що з власного будинку бігти доведеться».

Таким чином, до початку зведення каркаса дерев’яного будинку, тесляр дотримувався ритуалу: закладав будинок на душу – на ім’я конкретної, живої людини! Отже, тесляр обирав за принципом: кого не шкода або з тих, «хто пожив».

За повір’ям людина, на яку закладали будинок, повинна була незабаром померти. У такому випадку виходить, що вислів “мені на душу легло” спочатку мало зовсім інший зміст?!

P.S. В публікації використано портрет харизматичного тесляра авторства Іллі Глазунова.