На аукціоні DNW за рекордні 552 000 фунтів стерлінгів (£ 446000 без податків) реалізували давньоримську золоту монету, датовану 293 – 296 роками нашої ери (лот № 1403 від 5 червня 2019 року).

DNW – приватна компанія “Dix Noonan Webb Ltd”, заснована у 1990 році. Аукціонний дім спеціалізується на нумізматиці, так званій “військовій археології” (особові жетони, військові нагороди), а також реалізує банкноти, ювелірні вироби, коштовні наручні годинники і предмети торгової марки Vertu. Щорічний грошовий обіг аукціону становить близько 10 мільйонів фунтів стерлінгів.

Рідкісну монету вагою 4,31 грама в березні 2019 року знайшов 30-річний шукач скарбів, що здійснював пошук з металошукачем на зораному полі неподалік від міста Дувр. Саме в цьому районі, територією сучасного графства Кент в південній частині Англії, проходила знаменита римська дорога. Монета Allectus aureus датується періодом правління Аллектуса – військового намісника Стародавнього Риму, який узурпував владу на території Британії.

Спочатку фахівці аукціонного дому DNW визначили естімейт монети в розмірі £70 000 -£100 000. Однак після запеклих торгів, що проходили з використанням телефону та інтернету, монету придбав приватний колекціонер, який заплатив п’ятикратну вартість від первісної ціни. Приватний детектив, що стежив за ходом аукціону прокоментував результати торгів:

“Я не можу в це повірити, ми в захваті! Ми очікували, що вона реалізується за більшу ціну, але не в п’ять разів! Ми поділимося частиною прибутку з фермером, який також в захваті”!

До того ж керівник відділу нумізматики DNW Крістофер Вебб зазначив:

“Це найдорожча монета, яку ми колись продавали у Dix Noonan Webb. Ми надали унікальну можливість придбати приголомшливу монету, другий примірник якої знаходиться в Британському музеї”.

Пошук предметів археології: досвід Великої Британії

Вартий уваги і той факт, що за законодавством Сполученого Королівства, на свою частку від реалізації знахідки претендує фермер – власник землі, де шукач скарбів знайшов золоту монету. Так, в Англії, Уельсі і Північній Ірландії усі шукачі золотих і срібних предметів, вік яких становить 300 і більше років, зобов’язані повідомляти про такі знахідки районному коронерові.

Обов’язковому повідомленню протягом 14 днів після виявлення підлягають:

• будь-які металеві предмети, що містять не менше 10 відсотків дорогоцінних металів (золота або срібла) і віком не менше 300 років;
• будь-яка група з двох або більше металевих предметів будь-якого складу доісторичної дати з одного скарбу (або розкопу);
• усі монети з одного скарбу (або розкопу) віком не менше 300 років (якщо монети містять менше 10 відсотків золота або срібла, їх повинно бути не менше десяти).

Британський музей для допомоги приватним археологам опублікував спеціальний довідник, що роз’яснює положення Закону про скарби від 1996 року (the Treasure Act 1996).

Довідкове видання стисло розкриває методику проведення пошуку і консервації археологічних знахідок, а також порядок використання металошукачів. Ключова теза законодавства Туманного Альбіону – право власності є непорушним:

“Завжди отримуйте дозвіл на пошукові роботи у землевласника / орендаря, незалежно від статусу землі до початку використання металошукача. Пам’ятайте, що у всієї землі є власник. Щоб уникнути подальших суперечок, завжди бажано спочатку отримати письмовий дозвіл і згоду щодо володіння і реєстрації будь-яких виявлених згодом знахідок”.

Закон і пошук скарбів в Україні

У відповідності до статті 343 Цивільного кодексу України, скарб ділиться рівними частинами між шукачем скарбів і власником землі:

“Якщо скарб був прихований у майні, що належить на праві власності іншій особі, особа, яка виявила його, та власник майна, у якому скарб був прихований, набувають у рівних частках право спільної часткової власності на нього”.

Тим часом в Україні, незважаючи на стрімкий розвиток вітчизняного ринку інтернет-аукціонів, де у тому числі реалізуються монети, знайдені за допомогою металошукачів, в публічній площині невідомі випадки, коли частину винагороди отримали власники земельних ділянок.

Водночас, якщо дотримуватися виключно букви Закону, то у відповідності до п. 4 статті 343 Цивільного кодексу України, особа яка виявила скарб, що має культурну цінність, може претендувати тільки на 20% від його вартості – інше належить державі. Таким чином, законна нагорода шукача скарбів і власника землі – 10% кожному.