У 1785 році Томаса Джефферсона відправляють до Франції в якості посланника Сполучених Штатів. Майбутній президент США скористався можливістю вивчити Європу. Величезну увагу приділив виноробним регіонам і культурі виробництва вин у Франції, Німеччині, Італії. Купував і відправляв кращі європейські вина на північноамериканський континент.
Після повернення в Америку Джефферсон реалізував не лише президентські амбіції. На власних плантаціях в штаті Віргінія експериментував з місцевими виноградними сортами, створюючи нові вина. Власноруч спроектував у фамільній садибі льох з елітними винами, до того ж пролобіював зниження податків на виноробство.
Томас Джефферсон часто повторював:
“Добре вино для мене життєва необхідність”.
Втім, історією про пристрать автора Декларації про незалежність, скористалися заповзятливі особи.
Афера з паризьким скарбом вінтажного вина
У 1985 році німецький бізнесмен Харді Роденшток заявив, що володіє декількома пляшками вина Chateau Lafite-Rothschild 1784 і 1787 років випуску. Нібито навесні цього ж року, під час знесення стіни у старовинному паризькому особняку, виявили “винний скарб” з вигравіруваними літерами “Th.J.” на пляшках. Стверджувалося, що пляшки належали Томасу Джефферсону, але з невідомих обставин не були відправлені у США.
Першу пляшку зі “скарбу” Х.Роденшток реалізував через аукціонний дім Christie’s в грудні 1985 року. Крістофер Форбс – спадкоємець всесвітньовідомого видавництва, викупив лот за рекордні £105 тисяч (еквівалентно $156 тис). Трохи пізніше ще чотири “вінтажних пляшки” за $400 тисяч придбав американський мільярдер Вільям Кох.
“Вино Джефферсона”: як розкрили аферу
Через 20 років у 2005 році Вільям Кох опублікував в каталозі фотографію “перлини” власної колекції. За деякий час йому зателефонували із садиби Монтічелло (будинок-музей Томаса Джефферсона). Співробітник музею Люсія Гудвін висловила сумнів щодо викладеного провенансу.
Справа в тому, що Президент Джефферсон писав ініціали тільки як: “TJ” або “Th: J” з двокрапкою. Двокрапка – для акценту на імені. При цьому немає жодного документального підтвердження, де б використовувалися “Th. J.” з крапкою.
Виникли питання і до технології гравіювання по склу: занадто філігранно виконаний майстром підпис, як для 18 століття. Цей випадок підштовхнув до ревізії всієї приватної колекції мільярдера Коха. Як виявилося, з понад 43 тисяч колекційних вин близько 400 — підробки!
Війна Коха з фальсифікаторами вина
Вільям Кох оголосив “хрестовий похід” проти фальсифікаторів. Найняв приватних детективів, адвокатів і подав декілька цивільних позовів. Після тривалих судових тяжб, в квітні 2013 року федеральний суд Манхеттена ухвалив остаточний вердикт на користь Вільяма Коха: “вино Джефферсона” реалізовано обманним шляхом.
Продавець, у свою чергу, відмовився відшкодовувати збиток, пославшись на непідсудність суду США. За давністю років не вдалося притягнути до відповідальності і аукціонний дім Christie’s. Тим часом, сукупні судові витрати американського мільярдера перевищили $35 мільйонів! Ввикладені факти використані в книзі – бестселері “Оцет для мільярдера”.