Українська земля виростила чимало талановитих музикантів, зокрема, скрипалів, що сформували національну скрипкову школу та прославили вітчизняну культуру, здобувши світове визнання. Це Давид Бертьє, Петро Столярський, Олексій Горохов, Ольга Пархоменко, Богодар Которович, Борис Громов, Ольга Рівняк, Богдана Півненко, Кирило Шарапов, Мирослава Которович та багато інших. За кордоном також добре відома українська скрипкова школа, завдяки майстерності Олега Криси (США), Віктора Кузнєцова (Польща), Дмитра Ткаченка (Україна-Англія), Андрія Бєлова (Україна-США). Деяким з наших співвітчизників пощастило грати на антикварних скрипках найвизначніших у світі майстрів ― італійських.

Богодар Которович і скрипка «Вдова Паганіні»

У 1971 році український скрипаль Богодар Которович виборов Гран-прі Міжнародного конкурсу імені Нікколо Паганіні у Генуї. В якості нагороди за перемогу музикант отримав можливість зіграти на скрипці Гварнері дель Джезу, на якій раніше грав сам маестро Паганіні. У 1991 р. Которовича запросили стати членом журі цього конкурсу. А у 1999 р. скрипаль знову отримав можливість зіграти на скрипці Гварнері, відомій ще, як «Вдова Паганіні», на сценах Колонної зали імені М.Лисенка Національної філармонії України та Національної опери України.

Отже, Богодар Которович став першим українцем (та єдиним скрипалем у світі), котрий не просто доторкнувся до скрипки, на якій грав Паганіні, але й двічі примусив її звучати у повний голос за межами Італії. Однак цікаво, що таку «зустріч» Которовича та Гварнері можна вважати невипадковою, адже зазвичай музикант грав на скрипці французького майстра Жана Батиста Вільома, відомого своїми копіями скрипок Страдіварі та Гварнері. [Відповідно до інформації аукціонного дому “Tarisio”, estimate скрипки Вільома 70 —100 тисяч доларів США].

Під час подорожі в Україну надана музеєм міста Генуї скрипка зберігалася в Італійському посольстві, до неї приставили скрипкового експерта, котрий доглядав за нею, підбирав струни та був присутній на усіх репетиціях. Після концертів інструмент виносили (під наглядом озброєної охорони) із приміщення концертного залу і передавали особисто в руки представнику посольства.

Пізніше, в одному зі своїх інтерв’ю, Богодар Которович розповів, що той концерт в оперному театрі зібрав не лише поціновувачів академічної музики, але й колекціонерів та бізнесменів. Один з них запропонував придбати скрипку Гварнері для України (в багатьох країнах існують так звані фонди старовинних музичних інструментів, які проводять конкурси та надають кращим музикантам можливість грати на унікальних скрипках). Однак, на жаль, через високу вартість цього рідкісного інструменту в нашій країні поки що це не вдалося організувати.

Олег Криса придбав скрипку Гварнері дель Джезу

1999 р. українсько-американський скрипаль Олег Криса, котрий 1989 р. емігрував із всією родиною у США (в Україні лишився його брат, ― Богдан Криса, ― що грає першу скрипку у Національному заслуженому академічному симфонічному оркестрі України та викладає в Київській консерваторії), під час українських гастролей в інтерв’ю газеті «День» розповів, що на початку 1980-х рр. придбав для себе та для своєї родини (обидва його сини також скрипалі) скрипку роботи Гварнері.

Музикант є переможцем багатьох міжнародних скрипкових конкурсів, включаючи і Міжнародний конкурс імені Н.Паганіні (1963 р.). Сам Олег Криса чомусь у своїх інтерв’ю не згадує про цю подію, однак на офіційному сайті конкурсу зазначається, що «усі переможці конкурсу мали честь грати на знаменитій скрипці Паганіні майстра Гварнері дель Джезу під час святкування дня Колумба 12 жовтня».

Скрипка П’єтро Гварнері в руках Богдани Півненко

У 2008 р. скрипка видатного італійського майстра П’єтро Гварнері ― брата згаданого вище Гварнері дель Джезу та онука родоначальника, Андреа, ― заспівала під українським небом у руках талановитої української скрипальки Богдани Півненко. Як відомо, П’єтро був останнім з майстрів родини Гварнері.

Восени 2012 року на відкритті ІV Міжнародного конкурсу молодих виконавців академічної музики ім. Миколи Лисенка (Київ) один з членів журі ― український скрипаль Дмитро Ткаченко, ― виконав Концерт для скрипки з оркестром австрійського композитора Еріха Корнгольда також на скрипці Гварнері дель Джезу (1727 р.). Цю скрипку привіз до Києва лондонський скрипковий майстер, дилер, експерт та реставратор Флоріан Леонард. Але не тільки для того, щоб вона з’явилася на відкритті та зазвучала під пальцями вже відомого музиканта. У цьому конкурсі був оголошений унікальний приз для переможця у номінації «скрипка». Найкращому скрипалеві пообіцяли надати можливість зіграти на інструменті Гварнері в останній день конкурсу. «Щасливчиком» став росіянин Роман Філіпов, срібний призер конкурсу («золото» журі вирішило не присуджувати).

Андрій Бєлов грає на скрипці Гваданіні

Ще один із надзвичайно обдарованих скрипкових «синів» України, Андрій Бєлов, котрий нещодавно очолив Міжнародний конкурс скрипалів в Одесі (2018 р.), грає на скрипці знаного італійського майстра Гваданіні 1745 року. [Нещодавно таку скрипку реалізували в Турині на аукціоні “Tarisio” за 2,1 мільйона доларів США].

Скрипку Ніколо Аматі отримав Андрій Мурза

Його колега, скрипаль українського походження Андрій Мурза (м. Одеса), котрий у свій час переїхав у Європу, з 2015 року грає на скрипці всесвітньо відомого італійського майстра Ніколо Аматі (це онук засновника кремонської школи Андреа Аматі), який більше трьох століть тому виховував згаданих вище майстрів Антоніо Страдіварі та Андреа Гварнері. Цю скрипку Андрію, як переможцю у конкурсі, надав в особисте користування німецький фонд «Симфоніма». [В травні 2013 року аналогічну скрипку Ніколо Аматі на аукціоні “Ingles & Hayday” реалізували за $ 654 588 доларів США].

Олексій Семененко заслужив скрипку Антоніо Страдіварі

Інший німецький фонд Deutsche Stiftung Musikleben у м.Гамбурзі надав тридцятирічному одеському скрипалеві Олексію Семененку скрипку Антоніо Страдіварі. Музикант також має численні нагороди та веде активну концертну діяльність. Світове визнання йому принесло друге місце у найпрестижнішому Конкурсі імені Королеви Єлизавети (Бельгія, 2015 р.).

12 червня 2016 р. Львів мав унікальну можливість почути звук скрипки Страдіварі (1703 р.). На закритті XXXV Міжнародного фестивалю музичного мистецтва «Віртуози» на ній грав українець Валерій Соколов.

Безумовно, українські скрипалі, особливо молода плеяда, є гордістю нашої країни, адже вони гідно представляють Україну як на її теренах, так і за кордоном, сприяючи формуванню її позитивного культурного іміджу. І той факт, що найбільші закордонні фонди підтримують наших співвітчизників та довіряють їм, даючи можливість удосконалювати свій талант на найкращих у світі інструментах, також свідчить про світове визнання українських митців.