У лютневому номері журналу “Барвінок” за 1957 рік уперше надрукували дитячу розповідь Таїсії Жаспар. Радянські читачі навіть і не здогадувалися про дивовижну долю нової киянки з французьким прізвищем…
Таїсія Жаспар (в дівоцтві Пилипович) народилася 08.10.1912 року у місті Тобольск. Жовтнева революція і крах білого руху змушують батьків дівчинки бігти в Китай. З шести років Таїсія перебуває у білоемігрантському середовищі Харбіна. Згодом, на початку 30-х років, дівчина звертається до радянського консула в Харбіні за дозволом повернутися в СРСР.
Жаспар повинна заслужити повернення на Батьківщину
З небагатослівних спогадів Таїсії відомо, що радянський консул відмовив у проханні з формулюванням:
“повернення на Батьківщину необхідно заслужити”!
Відтоді доля непримітної емігрантки круто змінюється. Слід згадати, що з середини 20-х років в Харбіні перебувала найбільша резидентура радянських органів держбезпеки. Мета розвідувальних інтересів – воєнізовані формування білоемігрантів та військово-політичні плани мілітаристської Японії.
Таїсія Жаспар працювала на радянську резидентуру?
У 1936 році Таїсія “випадково” знайомиться і за рік виходить заміж за Андре Жаспара. Обранець – консул Шанхайської французької концесії і кузен самого Шарля де Голля. Це вже другий шлюб Таїсії. Французький чоловік пристрасно захоплений збиранням (формуванням власної колекції). Упродовж тривалого часу перебування в Шанхаї скуповує старовинні китайські вази, картини і скульптури. До речі, під прикриттям журналіста до 1933 року в Шанхаї працював відомий радянський розвідник Ріхард Зорге.
Згодом, після передачі французьких концесій Китаю (1943 рік), Андре Жаспар повертається в Париж. Таїсія за “коханим чоловіком” до Франції не поїхала. Ще довгі роки залишається в Шанхаї, пише картини і влаштовує виставки. У 1952 році радянський уряд дозволяє мадам Жаспар повернутися в СРСР. Залишається тільки здогадуватися про її двадцятирічні заслуги перед радянською Вітчизною.
З 1955 року Таїсія з’являється в Києві і в третій раз виходить заміж. При цьому мадам Жаспар епатує творчу радянську інтелігенцію закордонними нарядами і вояжами в Європу. А білоемігрантське минуле і колишній чоловік (родич Президента Франції) – не перешкода для частих виїздів в капіталістичні країни на персональні виставки.
Після смерті Андре Жаспара, успадкувавши антикварну колекцію, Таїсія в 1959 році дарує Київському музею західного і східного мистецтва (суч. Національний музей мистецтв ім. Б. і В. Ханенків) 183 предмета. Ще 174 раритети викуповує держава в особі Мінкультури СРСР.
Невтішна правда про колекцію Таїсії Жаспар
Таємниця колекції розкрилася тільки через роки. У 2002 році заввідділом мистецтва Сходу київського музею Г.І.Біленко опублікувала результати наукового дослідження. Дивно, але ще в 1960-1962 роки експерти музею Гугун в Пекіні здійснили мистецтвознавчу експертизу 227 предметів.
Експертний висновок невтішний! Тільки 38 з них є автентичними, інші – імітація старовинних майстрів. Імениті сходознавці відзначають, що вже на початку ХХ століття шанхайські умільці копіювали майстрів класичного китайської живопису. Таким чином, французький консул став жертвою майстерних ділків.
Що ж стосується Таїсії Жаспар, то документального підтвердження її співпраці з органами держбезпеки СРСР немає. Однак у 1987 році в Амстердамі опублікували книгу під назвою “Russian poetry and literary life in Harbin and Shanghai 1930-1950”. У згаданій книзі російський поет Валерій Перелешин з гумором розповідає про прийоми, які влаштовувало в “шанхайському палаці” подружжя Жаспар.
Спогади Валерія Перелешина про Таїсію Жаспар
Досить цікавий маленький епізод – історія кохання Таїсії Жаспар з молодим харбінським поетом Михайлом Воліним. У книзі автор називає Воліна юнацьким прізвиськом “Міфа”:
“Сам Жаспар (йдеться про французького консула) не носить таких краваток, як Міфа, тому, що кращі краватки з гардероба Жаспар отримує Міфа! Таїсія Павлівна з Воліна написала десятки картин. Вона навіть зобразила його на іконі в образі святого апостола Іоанна”.
Також у мемуарах розповідається про репресії 1945-1946 років з боку НКДБ – МДБ СРСР до російських емігрантів в Китаї. Ця доля Таїсію Жаспар оминула! Тому, буде доречним припущення, що настане час, коли співробітник архіву спецслужби дістане з полки особову справу мадам Жаспар і перекреслить гриф “цілком таємно” за давністю років.