Ви коли-небудь замислювалися над тим, що собою уявляють творці найвідоміших казок? Не тих казок, що стоять у шафах і припадають пилом, а тих, що виховують покоління дітей і підлітків, століття за століттям? Навряд чи знайдеться хтось, хто не знайомий з іменами Шарля Перро, братів Грімм, Льюїса Керрола, Корнія Чуковського, Самуїла Маршака, Джона Толкіна і Клайва Льюїса. Часто казкарі змальовуються в образі доброго старого з довгою сивою бородою, що сидить за столом у старенькій хатині… Та ким насправді були ці письменники, з-під золотого пера яких вийшли безсмертні твори?

Виявляється, більшість великих казкарів поєднує як мінімум дві риси. По-перше, всі вони були передусім вченими (літературознавцями, критиками, лінгвістами та навіть математиками) і до того, як звернулися до жанру казки, зробили значний внесок в науку чи літературу. По-друге, свої дитячі твори казкарі писали не заради слави і гонорарів, а для власних дітей або близьких знайомих, які часто ставали прототипами їхніх героїв (згадаймо Мурочку Корнія Чуковського і Алісу Льюїса Керрола). Безперечно, саме завдяки душевній теплоті і любові до маленьких читачів, щирості, якими в результаті наповнилися ці твори, казки здобули безсмертя і залишаються актуальними у всі часи, не втрачаючи своєї чарівності навіть в перекладах іншими мовами.

Корній Чуковський

Корній Іванович Чуковський (Микола Корнейчуков, 1882–1969) був журналістом, літературним критиком, перекладачем, поетом і літературознавцем. Йому належить провідна роль у розвитку російської критичної думки і переклад англійської поезії (Волт Вітмен, Марк Твен, Оскар Уайльд, Редьярд Кіплінг). Його книга «Високе мистецтво. Принципи художнього перекладу» (1919), на мій погляд, є обов’язковою для прочитання усіма, хто збирається присвятити себе діяльності перекладача. А вмінню автора точно, науково обґрунтовано, коротко і естетично красиво формулювати свої думки можуть повчитися сучасні літературознавці та науковці.

Сам письменник з сумом зазнавав, що через широку популярність деяких з його творів для дітей більшість читачів впевнені, ніби, крім них, Чуковський нічого і не створював. Необхідно відзначити: твори для дітей поет почав писати, вже коли був відомим і визнаним літературним критиком, а це, безумовно, сприяло формуванню його унікального авторського стилю і мови. І головне: любов Чуковського до мови, словесності і літературної творчості успадкували його діти і навіть онука.

Самуїл Маршак

Самуїл Якович Маршак (1887–1964) також відомий широкому колу читачів завдяки своїм казкам і віршам для дітей («Казка про дурне мишенятко», «Котячий будинок», «Багаж», «Вусатий-смугастий», «От так неуважний», «Розповідь про невідомого героя»). Хоча це лише один бік його унікального і багатогранного письменницького таланту.

В дитинстві Маршак вважався вундеркіндом, а пізніше він не просто проявив себе в якості поета, літературного критика, перекладача і драматурга, а й був високо оцінений сучасниками (мова йде про вісім державних нагород і премій, яких Маршак був нагороджений за життя) та представниками наступних поколінь прихильників поезії та перекладу. Його переклади (з більш ніж шести мов) і сьогодні вважаються еталонними, а твори Вільяма Шекспіра (згадаймо найвідоміші 66, 74 та 90 сонети), Роберта Бернса та Вільяма Блейка в його перекладенні вже стали класичними. Протягом всього життя Маршак був активним громадським діячем та невичерпним творцем. Письменник зробив чимало для розвитку дитячої творчості і виховав ряд видатних поетів, серед яких М. Заболоцький та Д. Хармс.

Льюїс Керрол

Льюїс Керрол (Чарльз Доджсон, 1832–1898), творець «Пригод Аліси в Дивокраї» і «Аліси в Задзеркаллі» (1864, 1871), також був неординарною особистістю ― обдарованим математиком (автором низки наукових публікацій), дияконом, філософом і фотографом, письменником, поетом і логіком, ― що, втім, цілком очевидно, судячи зі складного тексту його безсмертного твору, наповненого цитатами, натяками і міркуваннями на всілякі недитячі теми.

Мова викладу його «Пригод Аліси…» більше нагадує математичне рівняння довжиною в дві книги, де безліч складних формул, що вимагають від читача величезних знань, кмітливості та здатності до нестандартного мислення, де є ряд невідомих «х» та «y», які в процесі викладу «знімають свої маски» і виявляються цілком звичайними образами. Л.Керрол написав казку, що, завдяки принципу «подвійного кодування», являє собою однаково цікаве і захоплююче читання як для дітей, так і для дорослих.

Джон Толкін

Джон Роналд Руел Толкін (1892–1973), вихований на «Пригодах Аліси…» Л.Керрола, і його близький друг Клайв Льюїс (1898–1963) працювали в жанрі фентезі. Їхні твори «Володар перснів» (трилогія, 1948) та «Хроніки Нарнії» (твір з семи книг, 1950–1956) за короткий час здобули світове визнання. Клайв Льюїс був багатобічно обдарованою особистістю, проявив себе як письменник, поет, вчений, богослов і педагог. Його «Хроніки…» написані в кращих традиціях фентезі і, водночас, окрилені вічними християнськими істинами. Майбутні письменники Л.Керрол і К.Льюїс виросли в родинах священиків, що мало безпосередній вплив на становлення їхньої особистості і наклало відбиток на характер їхньої творчості.

Проте варто відзначити, що автор «Володаря…» Джон Толкін був талановитим вченим-філологом, перекладачем (особливо цінні його переклади з англосаксонської мови) і одним з наймолодших професорів у світі. Він знав 14 мов і створив 19 (наприклад, «ельфійську мову»). За більш ніж двадцять років він вигадав цілий «легендаріум» про казково-фантастичний всесвіт, передбачивши абсолютно все: мови і діалекти різних народностей, їхні країни проживання, історії їхніх воєн і навіть найдокладніші родоводи правителів. А найцікавіше, що джерелом усієї цієї грандіозної праці стало прохання його дітей одного вечора розповісти якусь казку. І Толкін, блискучий знавець світової літератури, вирішив вигадати таку казку, почавши: «Були собі у Середзем’ї… гобіти …».

Брати Грімм

Творці улюблених в усьому світі казок «Білосніжка», «Бременські музиканти» і «Попелюшка» ― брати Якоб та Вільгельм Грімм (1785–1863; 1786–1859) ― були видатними вченими-мовознавцями, які взялися за перший етимологічний словник німецької мови. Все своє життя брати Грімм збирали та досліджували німецький фольклор. Обробки народних казок, зроблені вченими, прославили їхні імена та познайомили увесь світ з німецькою народною культурою.

Шарль Перро

Шарль Перро (1628–1703), автор циклу «Казки Матінки Гуски» (1697), так само, як і брати Грімм, за рідким виключенням, публікував обробки народних казок, які отримали зовсім інший вигляд завдяки його таланту і художньому смаку. Однак казкар був ще поетом, головним ідеологом і прихильником теорії прогресу мистецтва, науки і ремесел, який створив величезні програмні твори, де він сформулював і обґрунтував свою теоретичну позицію.

Варто підкреслити, що твори названих письменників-казкарів (і тих, хто залишився за межами цієї статті) не просто розійшлися мільйонними тиражами і перекладені десятками інших мов. Вони мають значний перелік театральних вистав та екранізацій, стали улюбленими казками для безлічі дітей і підлітків у всьому світі і продовжують приваблювати молоді покоління загадковим, неймовірним і непередбачуваним світом Казки і Фантазії.

Крім любові до дітей і багатобічних талантів, якими обдаровані великі казкарі, їх поєднує ще одна риса ― людяність, що дозволила їм, всупереч усім особистим, соціальним та історичним випробуванням і трагедіям, залишатися не тільки неповторними Творцями, але й справжніми Людьми.